Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року Справа № 925/1418/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т.Б. Дроботової - головуючого Г.П. Коробенка, Л.І. Рогачза участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)відповідачаМахаринець В.І., дов. від 10.06.2014розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 у справі№ 925/1418/13 Господарського суду Черкаської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"простягнення 140000 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" 140000 грн. збитків, заподіяних незаконним припиненням електропостачання до об'єкту позивача, посилаючись на порушення умов укладеного договору та Правил користування електричною енергією, статтю 24-1, статті 22, 1166, 1172 Цивільного кодексу України.

Відповідач відхилив позов, вказавши, що відключення об'єктів позивача від електропостачання було здійснено через порушення останнім умов укладеного договору про постачання електричної енергії щодо повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії; про відключення від електропостачання позивача було повідомлено належним чином.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.02.2014 (суддя Анісімов І.А.) позов задоволено; з відповідача стягнуто на користь позивача 140000 грн. матеріальних збитків та 2800 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 (судді: Тищенко О.В. - головуючий, Іоннікова І.А., Чорна Л.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: судом порушено статті 22 11666 Цивільного кодексу України, статті 24-1, 25 Закону України "Про електроенергетику", не застосовано вимоги пунктів 6.20, 6.42 Правил користування електричною енергією щодо порядку визначення обсягу використаної споживачем електричної енергії у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача, залишено поза увагою відсутність рішення комісії про нарахування коштів до оплати; в порушення статті 35 Господарського процесуального кодексу України не взято до уваги факти, встановлені рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.12.2013 у справі № 925/1823/13.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу та усно у судовому засіданні відхилив її доводи, зазначивши про законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого або апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Перевіряючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Місцевим господарським судом було встановлено, що 12.07.2004 позивачем та відповідачем був укладений типовий договір № 1624 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався постачати позивачу електроенергію згідно з визначеними цим договором умовами та обсягами постачання електроенергії та потужності, а позивач - оплачувати вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з пунктом 2.1 договору відповідач зобов'язується постачати позивачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток №__1__ "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу");

За пунктом 2.2 договору позивач зобов'язується оплачувати відповідачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3.4, 4.

Відповідно до пункту 4.1.2 договору у разі перерви в постачанні електричної енергії Споживачу з вини Постачальника понад терміни, визначені ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії, Постачальник електричної енергії несе відповідальність перед Споживачем у розмірі п'ятикратної вартості недовідпущеної електричної енергії.

За пунктом 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВА і більше.

Відповідно до Розділу 6 договору електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено Постачальником електричної енергії з повідомленням Споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі, зокрема, несплати Споживачем за електроенергію у термін, установлений додатком № 3.4, передбачений ПКЕЕ.

Згідно з пунктом 7.6 договору у разі заборгованості Споживача за електричну енергію уповноваженими представниками сторін складається графік погашення заборгованості, що є додатком до цього Договору.

Також місцевий господарський суд встановив, що відповідач нарахував позивачу до оплати 1141,09 грн. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за грудень 2012 року.

01.02.2013 представники відповідача провели технічну перевірку засобів обліку електричної енергії в присутності ОСОБА_5, про що склали акт. За змістом складеного акта перевіркою встановлено, що лічильник "Меркурій-230" № 01136185 є трьохелементним, а був підключений по двохелементній схемі; лічильник "Меркурій-230" № 01136185 знято на експертизу, запаковано та опломбовано ПЕН8915141; надано припис з'явитись на комісію та припис (без терміну виконання) щодо необхідності придбання іншого електролічильника типу "НІК"; у акті відсутні відомості щодо порушення пломб енергопостачальної організації та інших державних пломб, не встановлено пошкоджень засобів обліку електричної енергії, механічних втручань споживача в схему обліку електричної енергії.

04.02.2013 проведена експертиза лічильника електроенергії позивача, про що складений відповідний акт № 120 від 04.02.2013; висновком експертизи встановлено непридатність даного лічильника для подальшого використання.

10.06.2013 відповідач припинив електропостачання до об'єкта позивача.

11.06.2013 проведено засідання Комісії Черкаського міського РЕМ ПАТ "Черкасиобленерго" щодо визначення обсягу використаної електричної енергії споживачем ФОП ОСОБА_5, об'єкту АДРЕСА_1; за змістом протоколу 1/2013 від 11.06.2013 на комісії не прийнято рішень щодо суми заборгованості, не надано розрахунок заборгованості.

11.06.2013 позивачу відновлено електропостачання.

За змістом акта державної санітарно-епідеміологічної служби від 11.06.2013 внаслідок перерви в електропостачанні в період з 10.06.2013 по 11.06.2013 у позивача зіпсувалось 3500 кг плотви в'яленої; зазначена плотва постановою № 2 від 11.06.2013 головного державного санітарного лікаря міста Черкаси вилучена з реалізації у зв'язку з порушенням технологічного процесу; на виконання вимог, викладених в акті № 40 від 12.06.2013 головного державного інспектора ветеринарної медицини позивач передав зіпсовану рибу в кількості 3500 кг фермерського господарству "Пруд" за договором № 25 від 12.06.2103 як товар, що підлягає утилізації.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.12.2013 у справі 925/1823/13 встановлено відсутність заборгованості у позивача перед відповідачем за спожиту електричну енергію станом на січень 2013 року.

Відповідач не направив своїх представників на об'єкт позивача для визначення заподіяних збитків, відтак, позивач з участю трьох представників склав акт про порушення умов договору та визначив суму заподіяних збитків у розмірі 140000 грн.

За висновком експерта від 27.12.2013 № 2086/13-23 вартість збитків позивача у зв'язку з псуванням продукції становить 147700 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд вказав, що відповідач всупереч умовам укладеного договору не складав графік погашення заборгованості, не визначив з позивачем розрахунковий період, що використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, незаконно припинив електропостачання до об'єкту позивача, що є підставою для стягнення заподіяних збитків.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції, натомість, встановив, що 24.12.2012 позивач надав Черкаському міському РЕМ Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" акт про використану електричну енергію за грудень 2012 року, на підставі якого позивачу виставлені рахунки в розмірі 26237,14 грн. за спожиту активну енергію та 1149,09 грн. за перевищення споживання договірних величин електроенергії.

21.01.2013 до Черкаського міського РЕМ надійшло звернення підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" з проханням направити інспектора для перевірки схеми підключення субспоживача ОСОБА_5 у зв'язку з різницею в показниках лічильника заводу та субспоживача ОСОБА_5 14.03.2013 року працівниками Черкаського міського РЕМ ПАТ "Черкасиобленерго" було проведено перевірку виконання вимог ПКЕЕ щодо встановлення споживачем ФОП ОСОБА_5 засобу обліку електричної енергії та виявлено, що вимоги енергопостачальника не виконані, а споживач безобліково користується електричною енергією, чим порушує ПКЕЕ та умови договору про постачання.

За період безоблікового споживання електроенергії позивачу було виставлено рахунок по середньому споживанню по розрахунковому періоду до порушення обліку, враховуючи висновки експертизи.

09.04.2013 позивачу направлено претензію про сплату боргу за спожиту електричну енергію на суму 47390, 18 грн. з вимогою розглянути претензію, повідомити відповідача про результати розгляду претензії, а також добровільно перерахувати борг за використану електричну енергію; дана претензія позивачем залишена без розгляду. 18.05.2013 позивачу повторно направлена претензія про сплату боргу за спожиту електричну енергію на суму 47947,73 грн., яка також залишена позивачем без розгляду.

Попередженням від 04.06.2013 № 648 споживача було оповіщено, що у разі, якщо питання погашення боргу за спожиту електричну енергію та нарахування за перевищення договірних величин споживання не буде вирішено, енергопостачальна організація буде зобов'язана припинити постачання електричної енергії на об'єкти споживача 10.06.2013 о 10-00 год.; позивачем вказані вимоги проігнорував, жодних дій в результаті отриманого попередження не вчинив, через що виробничі об'єкти позивача були знеструмлені.

Апеляційний господарський суд встановив, що згідно з наданим відповідачем розрахунком заборгованості, наявних в матеріалах справах справи рахунків-фактур, станом на 10.06.2013 року за позивачем обліковувалась заборгованість у розмірі 47390,18 грн., що утворилася, починаючи з лютого 2013 року.

Відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач не виконав умови укладеного сторонами справи договору щодо сплати платежів за спожиту ним електроенергію в обсягах і в строки, передбачені умовами цього договору, а, відтак, у відповідності до умов договору, розділу 7 Правил користування електричною енергією та Закону України "Про електроенергетику", відповідач мав право направити позивачеві попередження про припинення постачання електричної енергії та, у разі його невиконання, припинити постачання електричної енергії, тобто, відповідач діяв правомірно у межах, наданих йому законодавством про енергетику повноважень.

Також апеляційний суд вказав, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження тої обставини, що станом на момент відключення електропостачання в охолоджуючому обладнанні відповідача дійсно знаходилася продукція рибного походження у кількості, заявленій позивачем, її якості саме станом на 10.06.2014 року, позаяк постанова Державної санітарно-епідеміологічної служби України про вилучення з реалізації № 2, складена 11.06.2013, засвідчує лише наявність невідповідності 3,5 т. риби ТУ "Риба в'ялена" ГОСТ 1551-93 у зв'язку з порушенням технологічного процесу, але не підтверджує факт відповідності даної продукції державним стандартам якості до моменту відключення електропостачання.

Таким чином, суд констатував відсутність у діях відповідача складу правопорушення, як і недоведеність належними доказами наявності самих збитків та їх причинно-наслідкового зв'язку з діями відповідача.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

За приписами статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Таким чином, у вигляді реальних збитків відшкодовуються тільки ті витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті доходи, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність складу цивільного правопорушення, що включає сукупність чотирьох елементів: протиправної поведінки, негативних наслідків такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативних наслідків, вини правопорушника.

За статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування; за правилами розподілу обов'язку доказування, заявляючи вимогу про стягнення збитків, позивач повинен довести протиправність поведінки, негативні наслідки такої поведінки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та настанням негативних наслідків; вина відповідача презюмується, але може бути спростована ним відповідними доказами. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 (з відповідними змінами та доповненнями).

Під час виконання укладеного сторонами договору про постачання електричної енергії № 1624 від 12.07.2004, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язані керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

В силу статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 5 статті 24 Закону України "Про електроенергетику", в редакції, чинній на день відключення споживача, енергопостачальники зобов'язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів, а за статтею 25 вказаного Закону споживачі електричної енергії мають право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно із законодавством.

Пунктом 7.1. Правил користування електричною енергією визначено, що електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами; обмеження в споживанні електричної енергії, а також вживання заходів щодо регулювання постачання електричної енергії споживачам здійснюється в порядку, встановленому законодавством України. Разом з тим пунктом 7.5. Правил користування електричною енергією визначено обставини, за яких постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити повністю або частково постачання електричної енергії споживачу, до яких віднесено в тому числі і невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади. При цьому, обов'язковою умовою припинення постачання електричної енергії є попередження енергопостачальною організацією споживача не пізніше, ніж за три робочі дні. Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.

Суд апеляційної інстанції на підставі досліджених матеріалів справи встановив наявність заборгованості позивача за спожиту електричну енергію станом на 10.06.2013 року, що утворилася, починаючи з лютого 2013 року, вказавши, що рішення Господарського суду Черкаської області від 06.12.2013 у справі 925/1823/13, яким встановлено відсутність заборгованості у позивача перед відповідачем за спожиту електричну енергію станом на січень 2013 року не спростовує виникнення такої заборгованості у наступні розрахункові періоди; також суд встановив, що у відповідності до вимог Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією, позивачу неодноразово надсилалися попередження на відключення від споживання електроенергії, починаючи з квітня 2013 року, з вимогою погасити наявну у нього заборгованість, проте вказані вимоги позивачем не були виконані у повному обсязі.

Судова колегія також відзначає, що за частиною 3 статті 226 Господарського кодексу України сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі, якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше; будучи своєчасно попередженим про відключення електричної енергії, позивач не навів жодних обставин, за яких він не мав можливості запобігти наслідкам такого відключення.

Відтак, судова колегія вважає вірним та обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність позивачем належними доказами у діях відповідача складу цивільного правопорушення, як підстави для застосування до нього наслідків у вигляді відшкодування збитків.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд відповідно до положень статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглянув у судовому процесі всебічно, повно та об'єктивно всі обставини справи в їх сукупності; повністю дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази та доводи сторін, застосував положення законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, зокрема, щодо заборгованості позивача за електричну енергію у вказаний судом період, а його доводи зводяться до переоцінки встановлених обставин справи та є суперечливими; підстав для скасування постанови апеляційної інстанції з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 у справі № 925/1418/13 Господарського суду Черкаської області залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Г. Коробенко

Л. Рогач